Неоголошені тексти "Книги Велеса"

Проф. В.ШАЯН Лондон 19.ІХ.70

НЕОГОЛОШЕНІ ТЕКСТИ „КНИГИ ВЕЛЕСА”

(ЛИСТИ ДО ДРУЗІВ)

Інж. М. Скрипник і п. А. Кирпич оголосили нову, дальшу збірку текстів „Книги Велеса” під назвою: „ВЛЕС КНИГА”, част.V. Тексти не оголошені в попередніх виданнях.
Це сталося так: 6-го листопада 1970 року помер на кораблі по дорозі до Европи Юрій Міролюбов. Це той, як пам’ятаєте, що зробив відписи дощечок Ізенбека і на цій основі вони були вперше оголошені в „ЖАР-ПТИЦІ”.
Після втрати оригінальних дощечок — як я тверджу — цей його відпіс стався документом число І.
Дружина покійного Міродюбова завірила ці манускрипти і цілий архів Міролюбова ( 15.000 сторінок) інж.Скрипникові.
Він вилучив з нього манускрипти, які не були оголошені та оголосив їх окремим виданням, подібним до попередніх.
Пан А.Кирпич переклав ці нові тексти, на цей раз краще від попередніх, все ж таки з помилками щодо граматики старого часу. Все ж таки подані тексти у первісній транскрипції Міролюбова. Але знову у відписах п. інж. Скрипника із манускрипту Міролюбова. Я вірю, що відписи є совісні, але все ж таки це не оригінал.
Скрипник пише: „Копії є дуже нечіткі і без попередньої підготовки не надаються для фотокопіювання. Крім того їхній розмір є більший за Дін А-4 формат, який я вживаю в моїй циклостилевій машині. Зменшення ж формату оригіналу зменшує також і його чіткість. Це були причини, які спонукали мене (поки що) не робити фотокопій знайдених текстів, а переписати їх на машинці. «Зацікавлені читачі, чи наукові дослідники можуть замовити фотокопію кожного бажаного їм тексту за попередньою оплатою собівартости і порта».
І знову історія повторюється. Ми дорікали Міролюбові, що не зробив фотокопій усіх дощечок. Бо — очевидно не мав грошей. А.ось сьогодні та сама загроза стає перед затратою оригіналу відпису, бо… нема грошей. (Дозволю зауважити, що не брак грошей, а брак часу примусив нас відкласти фотокопії па пізніше, щоб не задержувати публікацію не оголошених текстів. В частині VIІ Влес Книги всі відписи подані як фотокопії. М.Скрипник)
Ще знайдеться установа, яка пошанує справу важливости найстарших староукраїнських текстів. Навіть, якщо є наукові сумніви щодо автентичности текстів, то саме цей відпис грає важливу ролю в цьому питанні і гроші на досліди не повинні наражувати української культури на можливу втрату. Якщо тексти виявляться автентичними у дослідах — так думаю вже сталося — то майбутні покоління будуть проклинати нас за таку легковажність до пам’ятників культури. Треба отже про цю справу голосно крикнути перед громадою, яка розкидає мільйони на менш важливі справи…
Не знаю. яка газета дасть мені голос в цій справі, але мовчати годі.
Заяви п. інж. в цій справі якісь надто лаконічні. Треба, чи можна думати, що цими текстами він диспонує.
Тут треба не фотокопій не тільки „бажаного тексту”, але цілість манускриптів відпису Міролюбова: їх роля така, як Єкатериненського списку „Слова про Похід Ігорів” після згоріння манускрипту. Отже треба забезпечити збереження цілого манускрипту і то його попередньо друкованих і не друкованих частин. При наявності помилок і помилкових від — читань оригіналу це конечне як основа наукового досліду.
При цій нагоді вийшла на верх ще одна плутанина КУРА. А саме: Міролюбов вислав Курові ЧОТИРИ фотографії дощечок. Появилася друком тільки одна. Були суперечливі заяви в цій справі.Тепер оголошено лист КУРА, в якому він потверджує отримання ЧОТИРЬОХ ФОТОГРАФІЙ. Мої ствердження про крутійства в цій справі редактора КУРА були цілком вірні. Але де тоді три інші?… З листа виходить,що Міролюбов мав ЧОТИРИ НЕГАТИВИ ФОТА. Де ж вони?… Як я пишу, вияснення Скрипника надто лаконічні і не заторкують цієї найважнішої справи. Це ж ідеться про ФОТОГРАФІЇ ОРИГІНАЛ. Моя аналіза єдиної дощечки у фотографії доказує скільки там помилок відчитання, отже транскрипції Міролюбова.
Але нарешті справа може попасти в руки українських учених.

Самі тексти.

Самі нові тексти дуже цікаві і вносять багато нового саме в релігійний зміст текстів.
Стрічаємо нові імена Божеств. Між ними важлива ідентифікація ІНДРИ з ПЕРУНОМ. Дія Перуна у всесвіті !!!
Бачимо там теж постать „ПИТАР ДІЯЙ” — це безсумнівно БАТЬКА (санскритське ПІТАР ) ДНЯ І СВІТЛА.(грецьке ДЗЕВС ПАТЕР ) .
ВИШНІЙ, вже відомий із попередніх текстів. Але стрічаємо ІСТВАР, і я думаю, що це старша назва ІСЬВАРА.

існує память про веди!!!

Пам’ять про час, коли віщуни стояли на чолі громади. Тощо. Мова згущена, поетична, міцно народня конструкція.
Незрозумілі слова старої мови. Деякі зрозумілі із співтексту. Старі форми як „БРАТАР” замісіть „БРАТ”, зовсім згідно з протоевропейським звучанням. БРАТАР, ПІТАР, СВАСАР і т.п.
Історичні згадки вимагають досліду, але тут я спокійний за вислід. В „СЛОВІ ПРО ПОХІД ІГОРЯ” маємо приклади існування старої історії. Є теж у тексті КАРНА і ЖАЛЯ, відомі із „СЛОВА”.
До речі: маю тільки один примірник нового видання текстів. Очевидно, зроблю, що зможу.
Перше питання: Яка преса прийме мою довшу заяву в справі збереження текстів для дослідників і музеїв??
„Канадійський Фармєр” від деякого часу не друкує нічого про справи ВІРИ. Але ж це справа науки. Маю на увазі самі тексти як пам’ятник культури і духовости незалежно від того, чи хто вірить чи ні, як у „СЛОВІ’’

ВОЛОДИМИР (в.р.)

ФОТОГРАФІЯ ОРИГІНАЛУ: в частині VІІ ВЛЕС КНИГИ є подана фотографія дощечки число 16 А . Це єдина додаткова фотографія, яку мені пощастило знайти. Архів КУРА, що знаходиться під опікою його доньки в Каліфорнії, не міг бути досліджений мною, з огляду на те, що в нім знаходяться таємничі документи московських монархічних організацій, які очолював КУР. Тільки Пані Ж. МІРОЛЮБОВА могла разом з донькою КУРА знайти документи, дотичні ВЛЕС КНИГИ, які всі надруковані в частині VІІ ВЛЕС КНИГИ. В архіві Ю.Міролюбова не було негативів фотографій.

М. Скрипник