- Язичництво це релігія Природи, природна релігія, яка формувалась природним шляхом на протязі тисячоліть, вийшла із надр народа, його души. Язичництво не переможне, як не переможна сама ПРИРОДА.
Наша Віра, язичництво, являє собою духовний спосіб життя, чиї коріння сходять до стародавніх природних релігій наших пращурів. Багато віруючих вважають язичницькі переконання універсальними для всього людства, бо вони засновані на фундаментальних Природних явищах, які єдині у всьому світі і побудовані на непорушних законах Природи.
Для нас Язичництво, Рідна Віра — це життєствердне світовідчуття, а не догма. Не на глядачів повинні бути розраховані наші Обряди, а на духовну потребу, на Звичай. Йдеться про повернення нашої Рідної Віри, але не у вигляді ідолопоклонства, що не виправдало себе, а в більш потаємному, езотеричному сенсі. Відродження не ідолів, а Ідеї шанування ПРИРОДИ та релігійного служіння цій Великій Ідеї. І взагалі, відродження Язичництва — явище значно величніше, ніж подають світу наші вороги та критики. Воно просто не вписується в їх звичні шаблони.
Незважаючи на богатовікові гоніння християнством, під тисячолітнім нашаруванням бруду лежить наш чистий родючий ґрунт, наша природна ВІРА — Релігія Природи!
Християнська дифама́ція (лат. Diffamatio — обмова, ганьблення, поширення про особу неправдивої інформації, яка принижує її честь та гідність, завдає шкоди репутації), яка триває більше тисячу років заважає багатьом Рідновірам називати себе язичниками, але це загальна назва всіх людей різних народів, яки вірують в божественність Природи і її прояви. Етнічні групи мають свої географічні, кліматичні особливості які впливають на звичаї та обряди. Різні особливості, але разом с тим це все Віра в Божественність Природи. Язичники в Англії і Франції — Друїди, в Німеччині — Хайден, в Україні — Рідновіри.
Ми, Рідновіри, виходимо із розуміння того що коріння нашої Віри сягають часів Трипільської цивілізації. Традиції та звичаї наших пращурів мають як матеріальні так і духовні докази свого існування. Кіммерійці, скіфи, сармати та монголо-татари, назви які отримали племена чужинців після цівілізації Трипільців на нашій землі, суттєво не вплинули на звичаї та традиції наших предків. Із трудів істориків класичної давнини видно, що Скіфи і Сармати були іраномовними. Сім с половиною тисяч років з часів Трипілля на нашій землі, ми та наші предки не втрачали зв’язок з релігією Природи.
РЕЛІГІЯ ПРИРОДИ (Язичництво, Рідна Віра) існувала завжди — немає початку і не матиме кінця, тоді як основні релігії світу існували:
- Індуїзм — близько 3000 років
- Буддизм — близько 2500 років
- Конфуціанство — з 6 століттї до нашої ери
- Даосизм — з 6 столітті до нашої ери
- Синтоїзм — сягає глибокої давнини і містить у собі всі властиві первісним народам форми вірування і культи: тотемізм, анімізм, магію, фетишизм і ін.
- Зороастризм – з 7 столітті нашої ери
- Іслам — з 6 столітті нашої ери
- Юдаїзм — з 1 тисячолітті до н.е
- Християнство — з 8-4 році до н.е.
Віра наша є спадщиною предків. Ця спадщина дбайливо зберігалась і зберігається в глибині нашого народу. Життєві цінності і звичаї предків адаптуються до реалій сучасного життя. Ми славимо святість Природи, шануємо її Божественний початок в усьому сущому, під яким розуміємо безмежний, нескінченний і непізнаваний дух, що наповнює Всесвіт, як видимий, так і прихований від нас.
Язичництво це духовний шлях — релігія для одних, для інших шлях життя і віра в Божественність Природи. Дехто буде розвивати певний спосіб розуміння джерел цієї духовної природи і можуть відчувати себе анімістами, пантеїстами, політеїстами, монотеїстами чи дуотеїстами. Інші будуть уникати вибору будь-якого уявлення про божество, вважаючи, що його розум за своєю суттю не здатен осягнути її Величі.
Політеїстичні Язичники вірять, що існує багато богів і богинь, тоді як анімісти і пантеїсти вважають, що божество не існує як один або кілька особистих богів, а присутнє у всіх речах і є всім.
Незалежно від того, вибрали вони певну точку зору чи ні, головна характеристика сучасних Язичників полягає в їх толерантності до різноманіття. Язичники, які мають різні погляди на божество, збираються разом, для святкування змін пір року, приймають участь в Обрядодійствах, усвідомлюючи, що жоден з нас не має монополії на правду, і що різноманітність є і здоровою, і природною, але усі сприймають Святість і Божественність Природи.
В язичництві є жреці ї волхви та духовні наставники, яки кардинально відрізняються від священнослужителів світових штучних релігій. Вони допомагають кожному відкрити для себе розуміння сутності Божественності Природи, і від цього розуміння, самостійно встановити духовний зв’язок, отримати свій досвід духовного спілкування.
Наші обряди спрямовані на гармонізацію наших душ і тіл з природними циклами, тому вони найчастіше справляються на поворотних точках природного циклу. Обряди пов’язані зі зміною пір року, фази місяця і сонця, а також з поворотними точками нашого життя, внутрішнього зростання: прийняття в громаду, народження, дорослішання (ініціація — обряд, що виконується в Рідній Вірі, спрямований на перехід людини в іншу вікову або соціальну категорію), шлюб, народження дітей, перехід до зрілої мудрості, відхід в світ Предків і так далі. Під загальним поняттям Язичницького Шляху ховається безліч самих різних традицій. Ця різноманітність породжена унікальністю нашого особистого духовного досвіду, необхідністю самостійно шукати шляхи до святості Природи, її Божественного початку. Адже ми віримо, що кожна людина — це унікальна і неповторна особистість, і, отже, духовний світ людей не може бути зроблений під одну гребінку. Ми поважаємо різницю в думках і духовних практиках, тому що абсолютно переконані, кожен з нас повинен знайти свій духовний шлях, відповідно до внутрішніх покликів своєї душі. Ми поважаємо всі щирі Природні релігії. Кожен, хто відчуває поклик предків, поклик Природи в своїй душі буде шукати і знайде всередині себе єднання з святістю Природи, її Божественним початком. Від оточуючих ми просимо лише терпимості до нашого вибору.
У наші дні, турбота про навколишнє середовище та екологію стає пріоритетом більшості свідомих людей, і язичники знаходяться на передових позиціях щодо захисту цих ідей. Кожен з нас поважає право будь-якої живої душі на існування, де б вона не була — в людині, звірі, рослині або камені. Ми беремо до уваги лише ефект, що виникає після наших слів, думок або дій на живих істотах нашої планети. Язичники підтримують екологію, раціональне використання земних ресурсів, вважаючи, що тільки так можна досягти гармонії в нашому житті, гармонії з ритмами навколишнього нас світу Природи.
Згасання оскверненої Природи було зумовлено багатовіковим пануванням юдо-християнства, що відторгало людину від Природи і протиставило її їй. Нечестиве ставлення до позбавленої обожнювання Природи лягло в основу сучасної цивілізації. Витоки екологічної катастрофи — у біблійній установці на панування над Природою.
Язичницькі традиції розвиваються швидше за всі інші релігії на планеті. Число язичників зростає в геометричній прогресії. Ми вважаємо, що подібне бурхливе зростання прихильників природної релігії, Релігії Природи, пояснюється тим, що наші вірування — це спадщина наших далеких предків, побудована на вічних истинах, які сама Природа заново розкриває нам, своїм дітям.
Для нас духовний, науковий і магічний світогляди не виключають один одного, а радше доповнюють один одного. І те, і інше збагачує наше розуміння реальності.
Природа це все що нас оточує, включаючи Всесвіт!
Духовний Центр РП